Вітер перемін Чекаю вітру перемін, Чекаю довго, ніби в’язень, Коли ж повіє врешті він Й петлю на горлі нам розв`яже, Що стисла щільністю проблем І
Усе вже літо віддало
Люблю тебе ясеном Біліють хмарки лебедино І яблука пахнуть вином. Із мрій своїх квітів предивних Плету я для тебе вінок. Вже осінь бреде видноколом, І
Добра і честі лицар
Г.М.Навроцькому з нагоди 180-річчя з дня народження. Сьогодні часу інший подих, Та ваш світильник не погас. Через століття і епохи Йдете ділами ви до нас.
Жінки наші, дружиноньки…
Йде лугами – травами… Йде лугами – травами… Дівчина проста. Квітами яскравими Косу запліта. Очі голубії, Мов шаринки дві. Ой дівочі мрії… Ой щасливі дні!
Моє село
Ой Бішкінь,Бішкінь… Цвітом наливаються Луки запашні. В співах надриваються Солов’ї смішні Місяць в росах світиться, Знявшись в височінь. Як тут гарно стрітися, Ай Бішкінь, Бішкінь…
ЗАГЛЯНУВШИ В ОЧІ
Чом так захотілось заглянути в очі? Мабуть, вже проснулись жіночі серця. На когось чекають безсоннії ночі, Когось по весні поведуть до вінця. Поклін кожній мамі,