Одинокая мадам Одинокая мадам – моя попутчица. Мне бы с ней поговорить. Уж как получится. Чай ли, кофе ли, вино. Безразлично ей. А в глазах
Категорія: Поезія
|
Рифмовані рядки, вірші, поеми, оди, Пісні та приказки, пародії – усе знайдете тут. Від епіграм до епітафій, дойде І до романів у віршах. Талановитий люд Друкується в “Ромені”! |
Я жизнь люблю со всеми пунктами
В чём суть? Опасно к жизни относиться несерьёзно, ну а серьёзно относиться к ней смешно. Успех, любовь, соблазны… Но Ведь от себя не убежать. Я
Вероятность и возможность
Что посеешь, то пожнёшь Стиль жизни – позволяющий. Стиль жизни – управляющий. Стиль разрешающий, мешающий, решающий. Пусть скептик возразит, мол, чушь всё, ерунда. Лишь будущее
Как не крути
А я же так… Андрею Макаревичу Он так уверенно сказал: – Играет с абсолютным слухом вам скрипач. А я же так люблю и скрипки смех,
Пролітають роки
НА ЖАЛЬ Самотність, туга і печаль… Без них не можна жить, на жаль. Самотність стука у віконце: Сховалося за хмари сонце. Ось туга серце розриває,
Осінній букет
ЗДРАСТУЙ, ШКОЛО! Закінчилось тепле літо, Школа знов стріча діток! Всім – за парти, за навчання, Здобувати виховання! Літо-літечко веселе Залиша міста і села. Здрастуй, школо,
Слава Україні!
УКРАЇНА Україно моя, рідний краю! Я інакшого, справді, не маю. Україно, співуча і мила, Де взялася у тебе та сила, Щоб роками цвісти і співати?
Ромен
РОМЕН Ромен – величний, Ромен – квітучий! Ромене славний, А ще співучий, Ти – наша ненька І рідний тато. Ти за сестру нам, А ще
Розплата
Безвихідь Кожен веде подвійну гру. А що воно дає? Душа тоді лиш із пером, коли кохання є. Тож, як себе не весели. І з ким
Не розумію
Спомин Понюхай, як пахне лоза Та дощ із великих краплин. Гуляє по небу гроза У хмарах із горних хустин. На серці чи біль, чи то
Корито жінки
8 БЕРЕЗНЯ Восьме – це умовна дата Відліку, напоминань. Мають зміст жіночі свята Із печалей і страждань. Тож ніякі подарунки Не замінять теплоти, Бо не
Дорогу журналу «Ромен»
А. Холявку присвячується Тебе, подібно хвилі в морі, Як щепку кидало життя, Але ніколи у покорі У душу не впускав сміття. Про Анатолія Холявка, Що