Буває час що мимоволі викликає В чуйній душі захоплений подив, Це вечоровий час, коли собою угортає Древній Ромен до неозорих обріїв. Залиштеся опісля Ілліна, душею
Категорія: Поезія
|
Рифмовані рядки, вірші, поеми, оди, Пісні та приказки, пародії – усе знайдете тут. Від епіграм до епітафій, дойде І до романів у віршах. Талановитий люд Друкується в “Ромені”! |
Леонідові Полтаві
Його земля пригнічена зростила, Вселила мужність у своє дитя, З великим, добрим серцем відпустила На чужину, до кращого життя. Чи ж знала ти – летіли
ТИХО
Тихо, мов зачаїлось якесь лихо. Не вловить саме чуйне вухо Якихось звуків навкруги. Тихо. Ніхто не йшов ніде й не їхав, Не плямкав, не сякав,
ВІЛЬНИЙ ВІТЕР
Я багато що не знаю, а що знаю – те й моє. Руки в небо простягаю, в них я силу відчуваю, Наче крила в мене
ОСЬ І ЗИМА
Ось і зима, погода невтішна. Ладу нема і це вже не смішно. Ранковий шум, я з ним прокидаюсь. Початок дум, до справ повертаюсь. Молюся Богу
ПЕСНЯ О ГОРОДЕ РОМНЫ
Можно и в Питер бежать от судьбы. Но я привык , тут мне теплее, Связан с тобою, город Ромны. Ведь хорошо там, где нас нету.