Не хочу бутербродов с икрой, А хочу романтический вечер… Чтобы чьей-то волшебной рукой Зажжены были нежности свечи. . Не хочу бриллиантов в ушах, Ни к
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
|
Літературні твори роменських авторів та митців Посулля, опубліковані у альманаху “Ромен” протягом всього його існування. |
Не хочу бутербродов с икрой, А хочу романтический вечер… Чтобы чьей-то волшебной рукой Зажжены были нежности свечи. . Не хочу бриллиантов в ушах, Ни к
Ти занесена в серце, мов вірус троянський, Не позбутись так легко, хоч що не роби. Потерпає душа від безглуздя розв’язки У катівнях постійних знервованих битв.
” Рученьки терпнуть, злипаються віченьки…” Наша команда не спить. Вправно плетуть вони черевиченьки. Ниє в них спина й болить. Хтось там вправніший – снує швидше
То вверх, то вниз несут меня качели. Кружится в памяти из детства карусель… Что многое с тобою не успели, Мы наверстать ещё пытаемся теперь. Своё
Дівчата в Україні файні, А хлопці браві козаки. Такі красиві та охайні У всіх роботах мастаки. Прекрасні, ніжні та чудові. Господарі на всі роки. І
Не такая, как все, не такая… Не похожа на всех – ты другая. Совершенна во всём, идеальна И в своём амплуа – гениальна. На подружек
Не потрібно мені, ні корон, ні овацій, ні слави. Я проста, друзі, жінка, як і більшість із вас у житті. Я зміцніла у праці тяжкій,
Я так люблю вечірні, ясні зорі На покривалі Божого тепла. І стогін гілочок в саду коли колише Їх вітер біля сонного Дніпра. Я так люблю
Великі сніжинки кружляють в повітрі, Лягають на стежку вони наугад… Я дуже люблю цю погоду, без вітру, Милуюсь красою зими в снігопад. А душу тривожить
Дай, Боже, щоб зустріли в небесах, Як на Вкраїні їх святі й пророки. Щоб душі там, їх, рай все ж обрели. Сини і доньки славні,
Час від часу з тобою не разом, Наше кохання – це сльози та рани. Вмить забуваємо всі образи, Я знову тобі дарую тюльпани. Про тебе
Останься в памяти моей Мужчиной до конца, Хоть ты и не назвал своей И не надел кольца… . Останься в памяти тех дней, Когда любовь