Дракон Сил молчать моих больше нет. Нет, не бред это и не сон. Я открою тебе секрет. Я – Дракон. Кольца вьёт и шипит внутри,
Категорія: Література
|
Літературні твори роменських авторів та митців Посулля, опубліковані у альманаху “Ромен” протягом всього його існування. |
Путивльское детство
Путивльское детство Ах бабуля моя, бабулечка, Ты такою была молодой! Городская скользила улочка Сквозь рождественский наш покой. Никогда после так не радовал, Не ласкался фонарный
ЧЕТВЕРОСТИШЬЯ
О, если б я была такой большою, Чтобы могла потрогать облака. Ах, как они плывут над головою. И влагу жизни чувствует рука. * * *
ОСТАННЯ ЗУСТРІЧ
ОСТАННЯ ЗУСТРІЧ Зустрілись два брати, в похилому віці. Не бачились більше, як десять років. Слабенькі такі, мов підстрелені птиці, Хвороби дошкулюють з різних боків. Зустрілись
СКІЛЬКИ МОГИЛ БЕЗІМЕННИХ
ВКРАЇНО МОЯ Вкраїно, Вкраїно, лебідко моя, Чом в тебе заплакані очі? Тому, що так стогне луганська земля, Палає Донбас серед ночі? Вкраїно, ти славний квітучий
Сон матері
Сон матері На бік похилилась самотня хатина, Там зажурилась в печалі матір сива. Натруджені руки, прийшла клята старість, Кипучі сльози, пекельні муки, Тепер – лише