Лісненко Тетяна | Ромен. Літературно-історичний альманах.

Перед боєм

16.08.2023 Admin Лісненко Тетяна, Поезія Leave a comment

Цигарку перед боєм запалю, Зроблю тривожно глибоко затяжку, І птахам всім замовкнути звелю, – Мені сьогодні боляче і важко… Загинув брат в нерівному бою, І

Ми все повернем те, що нам належить

13.07.2023 Admin Лісненко Тетяна, Обрії, Поезія Leave a comment

Ми все повернем те, що нам належить, Міста і села, і ліси, і води. Бач, нас ізроду ворог наш бентежить, Та ми звемось не стадом,

Весни розливи сонечко злизало

31.05.2023 Admin Лісненко Тетяна, Обрії, Поезія Leave a comment

Весни розливи сонечко злизало, Остання крапля висохла весни. Душі «добридень» літечко сказало, Заглянуло наївно в мої сни. Вже завтра – літо. Птахи стоголосі Акорди розсипають

Ми пам’ятаєм…

08.05.2023 Admin Лісненко Тетяна, Поезія Leave a comment

Ми пам’ятаєм… В пам’яті не стерти… Була війна та Друга, світова… Листи скупі із фронту, без конверта, А в них – до болю трепетні слова:

Весна й цьогоріч з присмаком печалі

30.04.2023 Admin Лісненко Тетяна, Поезія Leave a comment

Весна й цьогоріч з присмаком печалі, Черешень білих – суму органза… Тривожно гуси в небі прокричали, І в землю прілу капнула сльоза. Бо кровоточать рани

Мені приснився ранок без війни

06.09.2022 Admin Лісненко Тетяна, Поезія Leave a comment

Мені приснився ранок без війни: Проміння тепле в шибку заглядає, І пахнуть медом навіть полини, На вітрі крона яблуні гойдає… Співає пташка пісню, не втиха,

Печаль війни

02.06.2022 Admin Лісненко Тетяна, Поезія Leave a comment

Відкапала весна біди сльозами, Й моя в гіркій печалі сторона… Скрутив їй ворог руки ланцюгами, Тому вона в скорботі і сумна. Вкраїна моя в смутку

Вікно

13.05.2022 Admin Лісненко Тетяна, Поезія Leave a comment

Вікно завішене не плаче… Ні сліз, ні сонця, ні роси. Але війни жахіття бачить, Господь лампад не погасив… Уранці тріснуло, так гучно, Від бомби вражої…