Ноктюрн Я шёл от вас. В лицо мне дождь хлестал, И ветер выл…мне чудились рыданья… Унылый след холодного прощанья Гранитом на сердце лежал. И думал
Позначка: Вічність
Холод в душе
Зима Немая степь лежит Под пеленою белой; Ручей оледенел; пустынный луг умолк… Лишь снежный вихрь шумит Над рощей помертвелой, Да ворон каркает, да воет жадный
Лісненко Тетяна Станіславівна
Лісненко Тетяна Станіславівна народилася в с. Лучка Липоводолинського району на Сумщині в 1959 році. Після закінчення Сумського педуніверситету працювала вчителем української мови та літератури, народознавства
ШЕВЧЕНКО ЙДЕ ПО СВІТУ
І. … Здались крутими східці гвинтові До тихої робочої кімнати, Де легко мрію пензлем наздогнати, Де думи, наче хвилі у Неві… І марилися дні йому
СЛОВО
Миколі Тарновському на повернення з Америки в Україну. Ввібрало в себе сонячні краплини І пахощі коханої землі, Немов зоря засяє у імлі, І, повне сили,
РІКА ВІЧНОСТІ
Пам’яті Миколи Хвильового. З миттєвостей і хвилювань щоднини Складалося життя. З тривог, журби. І, як ріка із хвиль, душа понині Ізнов сповняється для боротьби. Маленька