Звернення до землі О земле рідна, земле мила, Чом не борониш ти себе? Нащо ти грудоньки відкрила, Щоб ґвалтували всі тебе? Нащо красу свою топтати
Позначка: Вічність
Моя українська земля
Поезіє моя Як на поля засохлі тепла злива, Як вітер-холодок у літню спекоту, Як пташці у політ надійні крила, Ковток води на жнивному лану, Скупа
Рідна хата
Рідна хата Рідна хата – колиска родини, Діду й татові мила була, Під причілком щороку калина Білим цвітом весною цвіла. А по осені кетяги стиглі
ВСЕ «ЗА» И «ПРОТИВ» ВЗВЕСИВ РАЗОМ
РАЗУМ И ТЕЛО Встретились Разум и Тело. Он не хотел, Оно хотело. Встретились Тело и Разум, И всё изменилось сразу. Два Разума встретились – гром
Мріє сонно трава біля річки
Мріє сонно трава біля річки Про яскравий від сонця промінчик Про туман, який вранці розтане Та сміється в траві стрикоза Що не впала ранкова роса
Сповідь
Медсестра Пригнічена роками і нуждою. Доволі потріпали перемін вітри. Дітей одна ростила, стала як вдовою, Із щирою душею медсестри. У добрий час в лікарню хто