Ой Бішкінь,Бішкінь… Цвітом наливаються Луки запашні. В співах надриваються Солов’ї смішні Місяць в росах світиться, Знявшись в височінь. Як тут гарно стрітися, Ай Бішкінь, Бішкінь…

Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Ой Бішкінь,Бішкінь… Цвітом наливаються Луки запашні. В співах надриваються Солов’ї смішні Місяць в росах світиться, Знявшись в височінь. Як тут гарно стрітися, Ай Бішкінь, Бішкінь…
Чом так захотілось заглянути в очі? Мабуть, вже проснулись жіночі серця. На когось чекають безсоннії ночі, Когось по весні поведуть до вінця. Поклін кожній мамі,
Лише чотири букви в цьому слові, Та зміст його в усі часи святий, Це слово, мов картина веселкова, Її орнамент спрагло-золотий. У слові цім століття
Бабі ніколи присісти Бабі ніколи присісти – Всі у баби просять їсти: Кози – мечуть, курі – квохчуть, Свині вискнуть – їсти хочуть. Треба лад
Стоять солдати у сосновій тиші… До них дорога пам’яті лягла. Вона сьогодні всім нам нагадала День Перемоги. А яка його ціна? Роки минають, час невпинно
А я сьогодні їду у село, Мене чекає там моя сивенька мати, Вона на шлях втомилась виглядати, Її життя вже майже відцвіло. Я поспішаю, щоб