А я же так… Андрею Макаревичу Он так уверенно сказал: – Играет с абсолютным слухом вам скрипач. А я же так люблю и скрипки смех,

Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
А я же так… Андрею Макаревичу Он так уверенно сказал: – Играет с абсолютным слухом вам скрипач. А я же так люблю и скрипки смех,
НА ЖАЛЬ Самотність, туга і печаль… Без них не можна жить, на жаль. Самотність стука у віконце: Сховалося за хмари сонце. Ось туга серце розриває,
О Києве рідний! “Киев — мать городов русских” О Києве рідний, Столице моя, Тобою пишаюсь, Ти – гордість моя! Славетний, красивий, Як наша земля, Вінок
У червні цього року виповнюється 40 років, як пішла з життя в 54-річному віці моя матуся Андрущенко Мотрона Семенівна. Працювала вона медичною сестрою в Засульському
Ты был в Ромнах, ты видел наше небо, Ты воду пил из наших родников… Твоя душа над нами, рядом где-то, А мы не забываем нужных
«Народе із трипільських запорогів, Древніший за святий Єрусалим, — Та скільки ж можна на чужих пророків Молитися, не вірячи своїм?!» (Борис Олійник, поезія «Прокиньсь нарешті»).