Бывают тёплые дожди, которым люди рады, А я устала от дождей, мне их уже не надо. А я устала от дождей – их было в
Позначка: українка – найкраща жінка
Це Перемога, коли спокою нема
Це Перемога, коли спокою нема, Коли стріляють приспані патрони, Коли ще Нігоянівська зима Змінила всі неписані закони. Це Перемога, коли втомлена весна Бузковим квітом вабить
Не вгодити
Для чого людям борода? Чому із пики пре щетина? У когось виросте густа Та ще й колюча, мов шипшина. У іншого вона рідка, Як павутиння
Не раз…
Не раз закохувалась я. Не раз на зустрічі чекала. Не раз від сорому в очах, Других, засудливих згорала. Бог бачив це і дарував Мені любов
Загартована болем, заточена
Загартована болем, заточена, Відчайдушно-розкута, розхристана, Безтурботно-слабка, заморочена, Я забула, проспала всі істини. За відверто-насиченим поглядом Заховаю мотиви зримовані. Я несу на смітник свіжі спогади, Ті,
Ты идешь? Я с тобой.
Ты идешь? Я с тобой. Куда? А без разницы. Как прикажешь. Мне бы только попасть туда, Где ты раны теплом замажешь. Истерзая собою мрак, Растворяя