У маминім саду розквітла вишня, Полонить душу ніжний аромат… Та мама зустрічать мене не вийшла, Бо відійшла вже кілька літ назад. . Іду до хати,
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
У маминім саду розквітла вишня, Полонить душу ніжний аромат… Та мама зустрічать мене не вийшла, Бо відійшла вже кілька літ назад. . Іду до хати,
Призупинися всього на хвилину – плинності часу, утім, не спинити. Той, хто за тебе пішов і загинув, дивиться з неба: тут тепло і сито. Рух
Лети, сніжинко. В темряві густій ти не побачиш маяків у місті. Не видно річки, довжини мостів… лише твій лет у крижаному свисті. Прибилася. До шибки:
Якщо зачиняються двері в якомусь там боці подій, Повір мені, в іншому «чаті» початок для нових надій. Господь наш не терпить пустоти, він завжди готує
Стоїть Ромен в холодному тумані, Над ним повисла неба пелена. Зима прийшла у чорнім кардигані, Але і це уже не дивина… Люблю я рідне місто,
На ці слова з допомогою штучного інтелекту створена пісня: Приходь до мене слухати весну – слухати пісню Приходь до мене слухати весну, В алмазах неба вона