Дорога, дорожка, дорога моя… Отцу Михаилу посвящается. Дорога, дорожка, Дорога моя! Далекие страны, Родные края! Верстою встречали, Манили меня, И горькой, и сладкой Печалью звеня.

Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Дорога, дорожка, дорога моя… Отцу Михаилу посвящается. Дорога, дорожка, Дорога моя! Далекие страны, Родные края! Верстою встречали, Манили меня, И горькой, и сладкой Печалью звеня.
Я за всіх простих людей прошу, молю… Я за всіх простих людей прошу, молю: Хай світле небо буде в нашому краю, Хай ясне сонце осяває
Моя Голінка Лежить на кручах ріднеє село. Внизу Сула блакитні води понесла. В садках із вишень та із яблунь все воно. Я тут родилася, я
Вершки суспільства – Добридень, пане! В мене є питання: Як влаштувати доньку у житті? У неї є освіта і бажання, Але без стажу міст цей
Коли стигнуть хліба і зірки швидко падають з неба, І сокирками квітне безмежна небесна блакить, Я звертаю думками, моя рідна Вкраїно, до тебе, Бо тобою
МОЄМУ МІСТУ Тебе подарувала мені юність, Коли я ще дівчиськом їхала сюди. Вдихала я зелену твою свіжість. І тут вже залишилась назавжди. А ти подарував