Це Перемога, коли спокою нема, Коли стріляють приспані патрони, Коли ще Нігоянівська зима Змінила всі неписані закони. Це Перемога, коли втомлена весна Бузковим квітом вабить
Позначка: талант
Не вгодити
Для чого людям борода? Чому із пики пре щетина? У когось виросте густа Та ще й колюча, мов шипшина. У іншого вона рідка, Як павутиння
Краплі запізнілого дощу
Мигнула блискавиця – й дощ линув, Як із відра, зволожуючи спраглу землю. Лобами вітер хмари десь зіткнув – Щось затріщало, покотилось… Стало темно. . Під
Риска
Сьогодні не стало Педагога, Поета, Людини – Віктора Макаровича Осадчого… На цвинтарі вражають почуття Дві дати на хрестах і обелісках, А проміж дат — одна
Життєдайні вершини Дмитра Білоуса
24 квітня минає 100 років із дня народження славетного поета і перекладача Дмитра Григоровича БІЛОУСА (1920-2004 рр.ж.), нашого відомого земляка. (Зазначено істотне в біографії, розглянуто
А я чекаю…
Я так скучаю за тобою, так скучаю. Дзвінків твоїх, хороший мій, я так чекаю… В саду щебече соловей – усівсь на груші, Своєю піснею мені
Зустріну день новий
Свою любов, і мрії, сподівання, Віддам поезії – душі я без вагання. А смуток, біль, і розпач, щем – розлуки, Розвію на вітрах, звільню від
Мрія
Я мрію описати пори року. Як золото вкриває восени Зелене листя, наче ненароком, А потім десь зникає, як ті сни. Як сніг летить, як крутить
Етнографічна психологія Бориса Антоненка-Давидовича
«Хто такий Ісус Христос?» Тема оповідання «Хто такий Ісус Христос?» [2] – моральна (релігійна) й інтелектуальна (переплутування звуків через незнання відповідної лексики) деградація суспільства, унаслідок
Луч одинокой свечи
Луч одинокой свечи Мрак разорвал в ночи, Бликами на потолке, Дрожью в твоей руке. Ночью написанный стих Тайну хранит двоих… Кружится вновь голова – Нам
Сатиричні струни Бориса Антоненка-Давидовича
Розвідка з «Альбому гумору та сатири» В оповіданні «Письменство» [1] Петро Котик (Борис Антоненко-Давидович) зобразив пересі́чного літератора. Більшість початківців – юнаки, якими керує меркантильність. Проблематика:
Ищу изюминку в стихах
Ищу изюминку в стихах твоих И нахожу – ты можешь не поверить… Коль ты уж написал про нас двоих – То для меня твои открыты