Когда уходят из жизни старые, больные, немощные люди, то с этим печальным событием как бы внутренне свыкаешься. Мол отмучился бедолага, отстрадался в этой такой несладкой
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Когда уходят из жизни старые, больные, немощные люди, то с этим печальным событием как бы внутренне свыкаешься. Мол отмучился бедолага, отстрадался в этой такой несладкой
Чого там тільки й не було – На ярмарку Іллінському в Ромені Шалені в нас торги були колись, Смішні вистави зовсім без білетів. Дарма собі
О любви… Любить я никогда не устаю. Любовь дана для нас самих в награду! Бояться и грустить перестаю, Когда она приходит, с силой града. Она нагрянет
ДУМА ПРО ЗЕМЛЮ Земля українська! Ти наша мати. Всіх ти зростила – і брата, і ката. Орди поганські тут ген кочували, Били, топтали тебе, плюндрували.
Смуток Розлука нестерпно ятрить і вбиває, Самотньо крадеться, пустунка вона. Чому тебе разом зі мною немає? Чому я вкотре без тебе сумна? Коханий , не
МИ МОРОЗУ НЕ ЗЛЯКАЛИСЬ Біло-срібним простирадлом Вкрила все зима навкруг. Всюди чисто, всюди гарно, І мене покликав друг На санчатах покататись З величезної гори. В
ЩАСТЯ В ХАТИНЦІ Маленька хатинка, зовсім маленька, Як кажуть в народі, “хатина Шевченка”. Стоїть над дорогою, іграшка й годі, Нині хатинки такі вже не в
При переліку виявлено недостачу вівцепоголів’ я 227 чоловік. Вилучена дитяча м яка іграшка з зеленими круглими ушами з кольцом в голові, при натисканні пищить. Обнаружено
МОЙ ГОРОД ВСЕГДА МОЛОДОЙ Есть место у слияния двух рек. Давно обжил то место человек. Сначала тихо, незаметно жил, Потом в том месте крепость заложил.
РОМЕН (Урочиста, величальна) Де рясніє ромен-цвітом Наша рідна сторона, Місто, славою повите, Мов з легенди вирина. Приспів: Сто народів, сто племен Знало славний град-Ромен, Де
Когда-то здесь кипел народный гнев, Бунтарские не раз гремели речи. Здесь, честь и славу гетьману воспев, Преподносили в храмах Богу свечи. В одно смешался говор
Я хочу пишатися містом своїм, Бо це є лице і приватний наш дім. Щоб змогла була завжди в радість піти, Та дні вихідні для душі