ФОТОТВІРИМ На світлині зліва направо: Олександр (1922 р.н.), Олексій (1920 р.н.), Володимир (1925 р.н.) – БУГРИМИ, рідні брати, с. Хмелів Роменського району на Сумщині. Коли
Позначка: воїн
Мрія
Я мрію описати пори року. Як золото вкриває восени Зелене листя, наче ненароком, А потім десь зникає, як ті сни. Як сніг летить, як крутить
Пілотам 299 бригади тактичної авіації
Я небо бачив не з Землі. Я Землю бачив з сині неба. Ставало солодко мені. І щастя більшого не треба. Пірнаю вгору я, і вниз.
Хто вони?
ХТО ВОНИ? Син у батька запитав: – А як звуться люди, Що в городах там і сям З лопатами всюди? Не розігнуть і спини, День
ПІШОВ СОЛДАТ У ВІЧНІСТЬ…
Відколи почула, що помер Петро Васильович Олексенко із Заруддя, ніби щось вистукує: пішов солдат у вічність. Справді, він був солдатом на кожному своєму посту –
СЕРЦЕ МАТЕРІ
(Ользі Морозовій – мамі Олександра присвячую) В полоні син… А мати – тут, на волі, Та хмелем руки їй скорбота обвива. Її не втішать відомості