Кислиця Ти знов говориш про столицю Про ніч, про Місячну сонату. А я люблю оцю кислицю, Що підпирає нашу хату. Ти вже нераз казав: ,,Зрубати.
Позначка: смерть
Памяти поэта
О как любезен его памятник народу. Как ослепителен, прекрасен его вид. В жестокий век прославивши свободу, Через века он с нами говорит. Тот памятник нерукотворный
Югославія в огні
Четвертий тиждень, як бомблять Бєлград, Щодня ,щоночі, майже без зупинки, Їх не спинила навіть святість свят, Великдень перетворюють в поминки. У древній Греції під час
Гостювали дочки
Дідові Тольку вже стукнуло сімдесят, але на вид та і до роботи він ще ого-го! Бігає, носиться по двору, як вихор. Тільки що (бачив же)
ХВИЛИНКИ БІЖАТЬ
Тече рівномірно хвилинками час, Щасливий комусь чи не дуже. Життя так проходить у нас чи повз нас, Кому як судилось, мій друже. В одного достаток
ЛЮБИТИ БОГА – ЛЮБИТИ ЙОГО ТВОРІННЯ
ЛЮБИТИ БОГА – ЛЮБИТИ ЙОГО ТВОРІННЯ Чоловік Писання Боже День у день читати став. На дружину він увагу Вже звертати перестав. Не обійме, не пригорне,