О как любезен его памятник народу. Как ослепителен, прекрасен его вид. В жестокий век прославивши свободу, Через века он с нами говорит. Тот памятник нерукотворный

Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
О как любезен его памятник народу. Как ослепителен, прекрасен его вид. В жестокий век прославивши свободу, Через века он с нами говорит. Тот памятник нерукотворный
Четвертий тиждень, як бомблять Бєлград, Щодня ,щоночі, майже без зупинки, Їх не спинила навіть святість свят, Великдень перетворюють в поминки. У древній Греції під час
Дідові Тольку вже стукнуло сімдесят, але на вид та і до роботи він ще ого-го! Бігає, носиться по двору, як вихор. Тільки що (бачив же)
Тече рівномірно хвилинками час, Щасливий комусь чи не дуже. Життя так проходить у нас чи повз нас, Кому як судилось, мій друже. В одного достаток
ЛЮБИТИ БОГА – ЛЮБИТИ ЙОГО ТВОРІННЯ Чоловік Писання Боже День у день читати став. На дружину він увагу Вже звертати перестав. Не обійме, не пригорне,
На високому пагорбі стояло три дерева. Серед лісової краси всім було любо та мило. Але їм хотілося послужити людям. Одне з них думало так: –