(до 70-річчя з дня загибелі) Учням та випускникам школи № 2, які не повернулися з війни, присвячується Листування з нині вже покійним полтавським письменником П.П.Ротачем
Позначка: смерть
МОГИЛА НЕВІДОМОГО СОЛДАТА
МОГИЛА НЕВІДОМОГО СОЛДАТА На далекій Сумщині моїй – Могила Невідомого солдата. Пройшло з тих пір чимало літ, А ти ще й досі держиш автомата. Вже
НЕМА ТЕБЕ
ВДОВА Вдова – терпке, колюче слово, Гірке, немов полин-трава, Печалі лютої основа, Життя щасливого жнива. До нього звикнути несила, Нести його – тяжкий тягар. Пощади
Останній лист
Останній лист Так вже судилося, що я тебе не пам’ятаю, тату. Досить маленькою була, коли ти був живий. Не довелось мені як донечці тебе ласкати
ПРО ТИХ, ХТО ПОЛІГ НА ВІЙНІ
Я думаю часто і в будні, і в свята Про тих, хто загинув, поліг на війні, Про юнь буйночубу, розумну й красиву, Якій би кохати
Йшла війна народна…
Час швидкоплинний, його не спинити. Все меншає живих фронтовиків. Чим далі в історію відходить Велика Вітчизняна війна, тим величнішими й благороднішими постають люди, що кували