Вперед… в минуле… Чи мені здалося? Вперед… в минуле… Дійсність ця гірка… Ми мріяли про райдужне майбутнє, А нас спіткала доля нелегка… Колись, ми й
Позначка: щастя
Крила
Я думав, ти крила вдягати мені допоможеш, Ми б небом ставали, вбираючи простір навкруг. Я був би твоїм розкуйовдженим Сонцем, а може, І Всесвітом цілим,
Люблю це фото
Люблю це фото. Ужгород осінній: лускою брук, а далі – в’ється Уж. От і кав’ярня: два кружальця піни… а може, просто тиша наших душ. Її
Ніколи не жалкуй про своє вчора
Ніколи не жалкуй про своє вчора, Сьогодні буде краще ніж колись, А завтра знов відкриються простори, До них лишень уважно придивись. Ніколи не складай в
Стрижі
Знов стрижі над вікнами селились, Закінчивши перельоту дні. Хоч і крилоньки в путі стомились, Лаштували гнізда навесні. . Дзьобиком соломинки носили Зранку до вечірньої зорі…
Счастье бывает разным
А счастье ведь бывает очень разным: Кому-то хватит света лишь в окне… А мне бы – видеть солнце в небе ясном, За горизонта край взглянуть