ЛИШ ВЕСНОЮ Запахло всюди вже весною. Заструменилася вода. Спів жайвора летить луною, І пролісок вже вигляда. Землею йде тепло весняне. Усе навколо ожива. Та інколи

Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
ЛИШ ВЕСНОЮ Запахло всюди вже весною. Заструменилася вода. Спів жайвора летить луною, І пролісок вже вигляда. Землею йде тепло весняне. Усе навколо ожива. Та інколи
Та я сама, зовсім сама край неба Іду, іду… Прошу тебе — не треба, Не видавай самоті моє горе. Я по життю іду — безмежне
Закам’яніло серце, та й потому (А мало би давно вже скаменіть) Я подумки вертаюся додому На хвилечку, на крапельку, на мить. У ті часи, де
Не теряйте матерей, Отложите все дела. Приезжайте поскорей, Пока мать еще жива. Одинокая она, В доме тускло свет горит. Ждёт, печалится сама, И в сердечке
Вновь на сносях весенняя земля, Сырая, топкая , лелеющая семя. Все веселей галдит воронье племя И клейкой почкой пахнут тополя. И, ах, какие снятся ночью
Сублімація…Втеча Від закону буття, Перемога стареча З присмаком каяття. З відголоском зрадливим: Це чуже, це не наше… Бути надто сміливим – Дурня страдницька чаша. Вчись
Це про вас чи ваших знайомих?
Відомості застарілі чи неточні? Маєте поправки чи доповнення? Якісні фото?
Присилайте: info [пес] romen-sula.org
Ми виправимо інформацію якомога швидше.