Голі дерева стоять при дорозі, Зграя ворон у верхівках зависла… Рання весна вже стоїть на порозі, В струнах душі десь заплутались числа. . Радість у
Позначка: сенс життя
Ми не вони
Ой, як гарно б ми жили Якби не оті ВОНИ. Через них уся біда, Що аж злоба заїда. Покосилась наша хата Бо у них морда
Зустріну день новий
Свою любов, і мрії, сподівання, Віддам поезії – душі я без вагання. А смуток, біль, і розпач, щем – розлуки, Розвію на вітрах, звільню від
Мрія
Я мрію описати пори року. Як золото вкриває восени Зелене листя, наче ненароком, А потім десь зникає, як ті сни. Як сніг летить, як крутить
Свята Україна
Отак, Україно, була ти багата. Та знала правителя хама і ката. Тихенько бідніла. Розкрали неситі. Пішла попід тином підмоги просити. Невже, моя нене, тебе роздеруть,
Скажи, Всевишній, слово
Що це? Гуркоче грім у хмарі грозовій? Ні! Це летять снаряди по моїй землі! Це рідну Україну вже на шмаття рвуть. Там хлопці молодії кров