Академіку Харченку Петру Андрійовичу. Заспівай мені, заспівай. Ну, а я, хоч на мить, відпочину. Дай мені, хто зна що, але дай. Чи то на́слідок, чи
Позначка: сенс життя
Жизненный путь Великого Человека. Часть 2.
(Продолжение, начало смотри №4 2008 г.) На следующее утро налегке восходители быстро достигли вершины Раздельной. Но что это? Оказывается, гребень вершины, ведущий к пику Дзержинского,
Ой коси – коси
Ой коси – коси, купані в барвінку, Полоскані у м’яті й чебрецю. Заплетені, ви розлітались стрімко І пахощі вдихали від дощю. Ой коси – коси,
Цьогорічний січень
Якийсь незвичний цьогорічний січень, І не морозний, без снігів. Мабуть, пора вже року скликать віче, Щоб кожен місяць на той збір забрів. І кожен з
Село Калинове
На землі є різних місць чимало, Побувати де б хотіла я , Та мене частинкою вже стало Те село, де проживаю я. Пам’ятаю зустріч ту
ТЫ САМ ТВОРЕЦ ВСЕГО
Пойду-ка, запишусь я к психиатру. Сомнения мои развеет он. Курил сигары, перешёл на «Ватру». Я пил «Клинков», а нынче дую самогон. Я ездил в «Мерседесе»