– Не родился, наверно, ещё твой мужчина, – Прошептала тоскливо ей ночью Луна, – Только в чём, не пойму, здесь таится причина, Что ты ночи
Позначка: самотність
Ты идешь? Я с тобой.
Ты идешь? Я с тобой. Куда? А без разницы. Как прикажешь. Мне бы только попасть туда, Где ты раны теплом замажешь. Истерзая собою мрак, Растворяя
Не в цьому житті…
Не в цьому житті заспівають птахи, Про щиру любов і поєднані душі. А в цьому житті, наш згорілий архів, Зникатиме мовчки в самотності гущі. Не
Не в цьому житті…
Не в цьому житті заспівають птахи, Про щиру любов і поєднані душі. А в цьому житті, наш згорілий архів, Зникатиме мовчки в самотності гущі. Не
І. Битва рим
Сумління чисте? Важко на душі? Рятують серце лиш вірші. *** Усе почалося з суму та самоти. Якесь плутане інтерв’ю писакам. Просто розмова, без конкретики, без
ГЛУПАЯ ЗАТЕЯ
Луч последний солнца заглянул в окно. За соседской крышею спряталось оно. Уронила яблоня переспелый плод. По течению реки я отпустил свой плот. Где-то омут, где
БЛАЖЕННОГО УМА БЛАЖЕННАЯ МЕЧТА
Барометр стал на «переменно». Придёт, я верю, непременно И в нашу с вами глушь Ни – «буря», ни – «большая сушь». Поток живой. Родник. Ему
