Верби Місяць небо зорями Першими уткав. Я стояв під вербами І тебе чекав. Вітерець між вітами Тихо шелестів, Думами барвистими Я тебе хотів. Вже давно
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Верби Місяць небо зорями Першими уткав. Я стояв під вербами І тебе чекав. Вітерець між вітами Тихо шелестів, Думами барвистими Я тебе хотів. Вже давно
Страх супроводжує людину тільки до початку дій. Одна частина жінок невірними буває із цікавості, друга – із помсти. Інших частин просто не буває. Хто хоче
По снегу следы уходили от дома. Они уносили с собою любовь. Простите, мадам, мы едва лишь знакомы, Но вы разбудили дремавшую кровь. Мадам, я не
З ВИСОТИ ПТАШИНОГО ПОЛЬОТУ Летять журавлі, курличуть, На крилах весну нам несуть. До себе вони мене кличуть, Бо, може, життя в тому суть: Щоб, часом,
Оглянись и осмысли… Все не спишешь судьбой! Мы порою не искренни даже сами с собой… Делим хлеб, с кем не следует, шлем улыбки врагам, Обстоятельства
Відпускаю минуле Я підіймаю руки до неба І ніякого суму мені більше не треба! Я не шкодую про наше минуле. Ти чуєш? Не шкодую, що