Звернення до землі О земле рідна, земле мила, Чом не борониш ти себе? Нащо ти грудоньки відкрила, Щоб ґвалтували всі тебе? Нащо красу свою топтати
Позначка: роздуми
МОГИЛА НЕВІДОМОГО СОЛДАТА
МОГИЛА НЕВІДОМОГО СОЛДАТА На далекій Сумщині моїй – Могила Невідомого солдата. Пройшло з тих пір чимало літ, А ти ще й досі держиш автомата. Вже
Рідна хата
Рідна хата Рідна хата – колиска родини, Діду й татові мила була, Під причілком щороку калина Білим цвітом весною цвіла. А по осені кетяги стиглі
З думою про життя
Висота душі Відведений нам вік ми ділим на літа, Йдемо по них, як по щаблях драбини, Щоденні помисли, постійна суєта Не всім шляхи встеляють до
Заблукала доля
Перехрестя Пересіклися радощі й жалі Із тих хвилин, коли зустрілись вперше. Не знала я, що долі є і злі Й знущаються з людини так уперто.
ВСЕ «ЗА» И «ПРОТИВ» ВЗВЕСИВ РАЗОМ
РАЗУМ И ТЕЛО Встретились Разум и Тело. Он не хотел, Оно хотело. Встретились Тело и Разум, И всё изменилось сразу. Два Разума встретились – гром