Міністерство культури та інформполітики України пропонує використовувати в дні відзначення 210-річчя Т.Г.ШЕВЧЕНКА єдину айдентику. ЧИ БУВ-ТАКИ Т.Г.ШЕВЧЕНКО у ХМЕЛОВІ? “Хто б поета хтів збагнути, мусить
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Міністерство культури та інформполітики України пропонує використовувати в дні відзначення 210-річчя Т.Г.ШЕВЧЕНКА єдину айдентику. ЧИ БУВ-ТАКИ Т.Г.ШЕВЧЕНКО у ХМЕЛОВІ? “Хто б поета хтів збагнути, мусить
Я вкотре бачив сни – далекі й невагомі, Фрактальні кадри, скопійовані колись. Радів дощу, який потрапив знов за комір, А погляд впертий біг щосили догори.
Польсько-українська колонізація Верхнього Посулля в першій половині XVII століття мала значний вплив на подальше заселення регіону. Одним з важливих аспектів успішного освоєння цих територій було
Свою дорогу ти пройти повинен сам, Ніхто, крім тебе, краще це не зробить, Хоч важко буде й боляче ногам — Лиш той, хто йде, свій
Говоріть українською мовою, Це престижно настало тепер. Хай пишаються всі калиновою: І селяни, й містяни, і мер. Говоріть українською мовою. В ній сховався жаданий нам
Соломка Євгеній Анатолійович народився 18 грудня 1981 року у м. Ромни Сумської обл., у родині робітників. Навчався в Роменській ЗОШ №7. Дитинство Євгенія пройшло у
Микола Андрійович Троценко народився 24 грудня 1938 року у селі Перекопівка Роменського району. З дитинства хлопчик захоплювався малюванням. Прекрасні вишиванки мами запали йому в душу.
Пісня на українському фольклорному матеріалі Не скрізь там вода, Куди хилиться верба. Не скрізь хліб там є, Де зозуленька кує … Та не все од
Прошу у Миколайчика так мало: Скажу одне коротке, цінне слово – “Мир”! Коли б таке блаженство вмить настало, Щоб врешті у п¥йла перегорів у д¥пі
В душі моїй вирують почуття, лягають з часом в лірики рядочки. Поезія – це все моє життя те, за яке не буде каяття, а збірки
Оця верба, що вже похила, Гілками хату Насті тре, Хрестом підійде до могили, Коли бабуся Настя вмре. Була, як писанка, вродлива, З косою довгою, як
Мрійлива осінь забере тумани, Розстеле килим, вишитий дощем, Осіннє листя кине під ногами, На серці зрання буде тільки щем. Прозорість неба більше не побачиш, Бо