Ромен хіба не родич Рима? Д. Білоус О вічність Риму! – а з віків відлунює Ромен… Дикоцвітінням сонм Богів злітує долю. Чому ж серця очужені,
Позначка: Ромен
Ромни
Вже доїжджаємо. Ромни. Засулля. Липень. Вечоріє. Не бачилися від весни. Як тато тут? – Один… Старіє… Я з Вами знов – Ромен, Ромен! По вулицях
До друзів у столицю
І знову я збираюся в столицю, Там мої друзі щирі, як рідня! Кортить на славний Київ подивиться, Хвилююся в чеканні я щодня. Там уже рідна
“Бентежить душу ваших віршів вітер…”
…Поезія уперто обира отих кількох, що справді їй послужать! Оці її рядки про неї саму — Любов Матузок. Колись вона буквально стрепенула мене своїм словом.
Вчителька добра
Вона народилася в лютому далекого передвоєнного 1939 року в родині роменського журналіста Івана Івановича Шурхала та його дружини Катерини Данилівни, яка вчителювала в колишній залізничній
“Я музою посвячений…”
Полемізуючи з однодумцями про сучасну українську поезію, із тих пір, як зазнайомилася з Андрієм Івановичем Кубахом, незмінно повторюю, що він є одним із найталановитіших авторів