ПРИСВЯЧУЮ загиблим колегам моєї школи, яку знищив ворог. Цвітом вишень життя в школі пролетіло, Час веселий збіг струмочком – нанівець… В цій оскомі терпне серце,
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
ПРИСВЯЧУЮ загиблим колегам моєї школи, яку знищив ворог. Цвітом вишень життя в школі пролетіло, Час веселий збіг струмочком – нанівець… В цій оскомі терпне серце,
Цвіте жасмин у срібній тишині, І поїть ніч солодким ароматом, І місяць ніжно світиться в вікні, Мов тихий спогад, в давньому стакато. Цвіте жасмин –
У мальовничому куточку України на березі річки Сули розташоване чудове місто Ромни. Воно багате народними традиціями, видатними іменами, високою музичною культурою, зосередженою в культурних закладах.
У раші відсутня мораль. Це бандити ,терористи, нацисти ! Забирайтесь з УКРАЇНИ, Щоб не бути в домовині !! Окупанти – москалі, Ворог ваш сидить в
Яскравим прикладом адаптації людини, яка пройшла крізь вир жахіть війни до здійснення своєї мрії і реалізації у мирному житті, є постать нашого земляка, українського вченого,
Народився Шурхало Іван Іванович на 26 вересня 1911 року. Його дитинство та юність припали на буремне друге десятиліття двадцятого століття, коли на руїнах старого світу
Село Вовківці в далекому минулому називалося Волхові, знаходилося на лівому березі річки Сули. Прямо через центр сучасного села проходила притока ріки Сули – Волховиця, яка
Лети, сніжинко. В темряві густій ти не побачиш маяків у місті. Не видно річки, довжини мостів… лише твій лет у крижаному свисті. Прибилася. До шибки:
Ця ніч була кошмарна і тривожна, Летіли дрони хмарами вночі. Натягнута у тілі жила кожна, В молитві всі, без світла, при свічі. Молились Богу трепетно
Якщо всі порушені власні кордони, І боляче йти, неможливо злетіть, Коли розбиваються мрій бастіони І серце від розпачу зовсім не спить. Згадай, що коріння міцніє
22 січня в УКРАЇНІ Велике Державне Свято – День СОБОРНОСТІ! Не в грамотах, підписаних пером, не в мапах, де кордон немов причастя. Вона зійшла над
Якщо зачиняються двері в якомусь там боці подій, Повір мені, в іншому «чаті» початок для нових надій. Господь наш не терпить пустоти, він завжди готує