Моя Роменочко, красуне синьоока, зміліла ти, бо збоку тиснуть береги, неповноводна вже, небистра, неглибока, бо віддаєш не власні, а людські борги. Колись великі баржі по
Позначка: природа Посулля
У ранкову годину
У ранковую годину ляжуть зорі спать, небо чорную хустину схоче раптом знять. Покладе її у сховок, знявши з вишини, в скриню, де холодний морок зберігає
Роменщино – мій рідний краю!
РОМЕНЩИНО – МІЙ РІДНИЙ КРАЮ! Мій рідний краю над Сулою, Мій рідний краю – ромен-цвіт! В тобі життя буя і квітне, На хвилях радісних біжить.
Не згасатимуть в вірші
Це та людина, яка мала Незламну волю у душі. Сама вона того не знала, Що не згасатимуть в вірші Його думки й переконання, З століть
Колтоновські і Шевченко
Ім’я Великого Кобзаря багатьма обставинами пов’язане з нашим краєм. Без жодного сумніву, це велика честь і слава для Роменської землі та її мешканців. Кожен роменець
Коли серце співає
Дмитрик сидів біля вікна і задоволено спостерігав за сваркою горобців, що стрибали в засніженому вишняку. Вони підлітали один до одного, клювали дзьобами у настовбурчене пір’ячко