Я так люблю вечірні, ясні зорі На покривалі Божого тепла. І стогін гілочок в саду коли колише Їх вітер біля сонного Дніпра. Я так люблю
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Я так люблю вечірні, ясні зорі На покривалі Божого тепла. І стогін гілочок в саду коли колише Їх вітер біля сонного Дніпра. Я так люблю
КРИКИ у НЕБІ над ХМЕЛОВОМ. ПУБЛІКАЦІЯ 1. Щ о за крик в небі нічному, у магнітно-буряному? Щ о за п т а х и з
ЧОМУ ПАДАЛИ ГАГАРИ? ПУБЛІКАЦІЯ 2 Чорнобілі, такі – гарні? Поетично-сонетарні! То – гагари невгомонні, статусно є охоронні!?… В.Б. У попередньоу матеріалі (Див. Публікацію 1) йшлося
Моя Роменочко, красуне синьоока, зміліла ти, бо збоку тиснуть береги, неповноводна вже, небистра, неглибока, бо віддаєш не власні, а людські борги. Колись великі баржі по
У ранковую годину ляжуть зорі спать, небо чорную хустину схоче раптом знять. Покладе її у сховок, знявши з вишини, в скриню, де холодний морок зберігає
РОМЕНЩИНО – МІЙ РІДНИЙ КРАЮ! Мій рідний краю над Сулою, Мій рідний краю – ромен-цвіт! В тобі життя буя і квітне, На хвилях радісних біжить.