Пахне призьба Пахне призьба свіжою глиною, З бовдура дим ковиля, Мама ідуть з диво-жоржиною, Літо знімає бриля. Сяє сонце, ні хмарки, ні вітру. Боже, яка
Позначка: поет
Я пишу о любви!
(Романс) Я пишу о любви, о чувствах не знающих меры, О фибрах души в беспредельном горниле Вселенной. Что стоит любовь? Без Надежды и даже без
Ты слышишь?
(Романс) Я хочу тебя видеть счастливой! Ты слышишь? Боже, силы мне дай, огради, не взыщи. Я люблю все в тебе – и когда рядом дышишь
Зачем любить? Зачем страдать?
Зачем любить? Зачем страдать? Слезами душу мне терзать? Скажи «прощай» – и я уйду. Скажи «прости» – и я прощу. Скажи «вернись» – и я
Сину
Сину (моєму сину Юрію) Цей вірш присвячую тобі, Мій добрий сину. Бо не зламатись ти зумів В тяжку годину. Навчавсь у школі й ще здобув
Разом з Україною
Разом з Україною Як нас серпень огорнув Медовою піною, Народився мій онук Разом з Україною. Незалежній ми в той день Десять літ відзначили, Коли внука