Козацький оберіг Де зір ясних блукають табуни І сонце, наче квітка хризантеми, Пишаються калиноокі дні В козацьких оберегах і знаменах. Де жита ще не скошений
Позначка: Пам’ять
Останній лист
Останній лист Так вже судилося, що я тебе не пам’ятаю, тату. Досить маленькою була, коли ти був живий. Не довелось мені як донечці тебе ласкати
Люблю
Средь женщин тех, которых знаю, Я выбрал именно тебя. И как мальчишка до сих пор страдаю, Ревную, мучаюсь любя. Люблю тебя я вот такую –
Твій погляд
Твій погляд Твій погляд, сумний і печальний, Зловила я на собі. Свій, ніжний й прощальний, Подарувала тобі. Погляд лиш твій – іскринка, Разом з моїм
Бумажный роман
Я милому простила всё – Страданья, слёзы, униженья … Как много надо нам терпенья, Чтоб осознавши и простив, Начать с нуля, собрав осколки, И в
Я залишилася з думками наодинці
Життя Усе минає – горе, страх і сльози, Все відступає – зрада, відчай, біль. Проходить дощ і замовкають грози, Сніг розтає, вщухає заметіль. Минає свято