(до ювілею майстра) Синонім вічності —це твоя амплітуда повернення. Олена Марченко На фото: У хаті Йосипа Дудки: Микола Самохін, Надія Карпенко, Роман Власенко. Він зумів
Позначка: Пам’ять
Чорні Ангели
Роменські вóрони … З дитинства пам’ятаю, Як грає зграя над путями, що ведуть Кудись в майбутнє, за околицю, за грані. Та стук коліс. Та на
КНИГОЛЮБ
Полюбляв книжки ще змалку Книголюб Петро. Взимку їх возив на санках, Важкенько було. На горбі не раз цурпелив Повні рюкзаки. Присобачував на «велик» Журнали й
РОМЕН, РОМЕН
Одинадцять віків: не багато й не мало, Це звідтоді навкруг тут життя вирувало; Потім пам’ять веде до часів Калниша І від спогадів тих пломеніє душа,
ВИШИВАНКИ МАТУСІ ЛЮБЛЮ…
Догоріла й погасла давно Свічка мами, що під образами… Та картин й рушників полотно Пломеніє яскраво стібками. Мами доля – в її рушниках, В вишиванках
