Синие ночи, рассветы у моря, Лица знакомые старых друзей, Поля к горизонту, где вольному воля Что может на свете быть лучше, милей? Тут сердце испытано
Позначка: Пам’ять
Слово
Надавайте значення словам, Їхнім діям у фізичнім плані, Необхідно завжди знати вам, У якому співрозмовник стані. Словом можна вбити наповал, Можна обігріти й полічити Збити
Роменка
Роменка-красуня мирно протікає, Всі малі струмочки у один скликає І вони до неї горнуться, як діти, Бо вона із ними вміє гомоніти. Виведу вас, каже,
Ностальгія
Болить душа за рідних, домом, Щемить за родом, що помер. Ця згадка завжди в горлі комом З пройдешнім часом, ще й тепер. Чи світла, чи
Непотріб
Он бачиш пішла твоя. А хто ж то й куди повів? Розпалась доля твоя , Не хмур так сердито брів. Не варта вона тебе, Паршива,
Брату
Знав би ти, братенька, Як болить душа. Я тобі, рідненький, напишу вірша. Бо невідкупити і не воскресить, Ні поговорити у сутужну мить. Безсердечно рано ти