* * * Наша дума, наша пісня Не вмре, не загине, Бо співучою рікою Поміж людей лине. В чарах її барвінкових Купається Доля, В її
Позначка: Пам’ять
Віта Пронь
Народилася в 1987 р. Навчається в СумДУ. Продовжує займатися поетичною творчістю. *** Є в світі прекрасні люди, Що світять із висоти, Зустрінеш – і душу
Олена Марченко
Храм Думка пульсує. Руйнується храм, Рушаться стіни, колони, карниз… Думка пульсує. Не вижити нам, Падаєм, падаєм, падаєм вниз… Руїна в тиші, дикість і спокій, Рожевий
Быть может
Зачем пустые обещанья? Мне вовсе не нужно твое молчанье- Мне очень горьки наши расставанья. Ты для меня, как сонное признанье, Признанье в том, что все
Остання сльоза
Остання сльоза За вікном сьогодні знову сніг… Я знаю, що вже не ступиш ти на мій поріг… Я знаю – скоро ти мене забудеш, Та
Жертвам голодомору
Самотній дуб одвіковічний, І чорний ворон кряче там: Таврує голосом своїм, той сум повічний, Що дуб колись побачив сам. І кожна гілочка зітхнула, Як доля