Лижня, наче змія. Пам’ятаю старт, А фініш був – в лікарні. І сиділа наді мною “Бабушка” моя “Бабушка” в руках Держала воду Лікар в білому
Позначка: Пам’ять
Вдячний пацієнтам
Я віддав життя своє роботі, Все до крихти людям я віддав. Пацієнтів моїх тисяч сотні Від недуги, зла я врятував. Все робив це чесно дні
ВОСПОМИНАНИЕ
Синие ночи, рассветы у моря, Лица знакомые старых друзей, Поля к горизонту, где вольному воля Что может на свете быть лучше, милей? Тут сердце испытано
Слово
Надавайте значення словам, Їхнім діям у фізичнім плані, Необхідно завжди знати вам, У якому співрозмовник стані. Словом можна вбити наповал, Можна обігріти й полічити Збити
Роменка
Роменка-красуня мирно протікає, Всі малі струмочки у один скликає І вони до неї горнуться, як діти, Бо вона із ними вміє гомоніти. Виведу вас, каже,
Ностальгія
Болить душа за рідних, домом, Щемить за родом, що помер. Ця згадка завжди в горлі комом З пройдешнім часом, ще й тепер. Чи світла, чи