Самотній дуб одвіковічний, І чорний ворон кряче там: Таврує голосом своїм, той сум повічний, Що дуб колись побачив сам. І кожна гілочка зітхнула, Як доля
Позначка: Пам’ять
Памяти отца моего Донецкого Георгия Петровича
Памяти отца моего Донецкого Георгия Петровича Прости меня, отец! Я редко прихожу к твоей могиле. Но помню день и час, когда ты уходил в тот
ВІЙНА
ВІЙНА 22 червня сорок першого року Найстрашніша у світі Почалася війна , Ми були ще малі , Просто кажучи – діти , Своїм чорним крилом
Обірвана струна
(Василю Андрійовичу Головку присвячую ) В наш час такий засмиканий і бідний , Коли не хочуть квітнуть й спориші, Живе людина – лагідна й привітна,
Наосінь життя
Листья жёлтые медленно падают, Очаровывают своей красотой, Останавливается дыхание, Когда идём мы с тобой. Лист зелёный, жёлтый, багряный, Всё в воздухе кружит и кружит, Я
Калиновська Вікторія
Автобиография Калиновская Виктория Игоревна, 15 лет, ученица 9-А класса специализированной общеобразовательной школы имени П.И Калнышевского , г. Ромны. Вдохновение приходит ко мне, когда я нахожусь