Миколі Тарновському на повернення з Америки в Україну. Ввібрало в себе сонячні краплини І пахощі коханої землі, Немов зоря засяє у імлі, І, повне сили,
Позначка: не згинатися
Про голод я не чула…
Розкидані їхні кісточкибули скрізь – і по бур’янах, і по дорогах,і в полі. Ямборська Олександра. Про голод я не чула… Про голод я ніколи не
Етюд
Під горою Золотухою. Ти між полями, Наче дядина. В колгоспі ти була Свекрухою. Жива загадка Нерозгадана : Чому ти звешся золотухою? Везли в музеї Мінерали
Доводилось мені
Доводилось мені. Доводилось мені Роботу мінять. Тепер на пенсії З гордістю згадую, Що так і не навчився Хвостом вилять Перед начальником, Чи перед владою. І
Ветеранам Великої Вітчизняної війни
Ветерани Залишилось мало ветеранів. Більшість їх земля пухка забрала. Всі трудилися до сил останніх, Слава про діла їх не згасала. Були серед них і волонтери,
Абсент і маріхуана
У звуках ПінкФлойду ховається відчай, той самий, що в смерті принцеси Діани, це все—існування жахливого свідчить, але—є абсент і маріхуана. За ними сховатись так легко