Ой встану я рано, Та вийду у поле, Та тебе спитаю, Доле моя, Доле. Чом ти не весела? Чому зажурилась? Наче стара мати, На тин
Позначка: Мати
Лечу…
Лечу… Все кличе ластів’їний щебіт у той дитячий літокрай. Тож знов лечу, лечу до тебе — моє ти серденько не край. Заглядає подвір’я пустка в
Родная улица
Родная улица мне часто снится И никогда я не смогу забыть Друзей хороших дорогие лица, Но детства не вернуть, не повторить. Щукинская улица, улица любимая,
ЗГУСТОК ЕМОЦІЙ
ЧТО – СУЕТА, ЧТО – ЕРУНДА Прощаю слабость гению И прочь гоню сомнение. Сам задаю себе вопрос и отвечаю. Но недоверия вдруг тень в ответах
З КОХАННЯМ ЖИТИ ДО ЗАГИНУ
З КОХАННЯМ ЖИТИ ДО ЗАГИНУ Було кохання трепетне і ніжне До жінки, що в той час була заміжня. Коли ж чужою бути перестала, То і
Одинока
Потім Вічне потім, як це надоїло. У кредит надії завжди жить. На душі вже стільки наболіло. Що горить бажання вовком вить. Я сьогодні, зараз хочу