Тихо несе свої води Сула Ген, ген від Ромену до самого Псла. Схилилися верби, дрімають човни. Журавлі відлітають, курличуть вони. З кручі високої – дзвони,
Позначка: Любов
Величний Ромен
Через віки і гомін рубежів Він вистояв, стерпів облогу. І ось в сучасному столітті на межі Він прокладає шлях, свою свободу ********* Це місто вже
На Маковея…
Красит небо вечер В тёплые тона, Вновь меня ласкает Лета тишина. Стелятся туманы Над рекой Сулой, Как не восхищаться Этой красотой. Я бы стал пылинкой,
Із вірою по життю
Коли в нашого сусіда, маленького сухенького дідуся, який щоранку з двома ціпками просувався черепашачими кроками до хвіртки, запитували, як здоров’я, він бадьоро відповідав: «На всі
Аліна Давидівна Габріелян
Лето прошло! Осень настала И мне на душе холодно стало, Холодно так, как будто зимой, Сердце мое не нашло покой Не нашло и потерялось В
Ірина Іванівна Вовк
Игра по правилам Я просто для тебя была игрой, Ты хотел выглядеть, как герой. Играл, играл, пока не выиграл Над чувствами моими ты. Я вижу