Ой встану я рано, Та вийду у поле, Та тебе спитаю, Доле моя, Доле. Чом ти не весела? Чому зажурилась? Наче стара мати, На тин

Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Ой встану я рано, Та вийду у поле, Та тебе спитаю, Доле моя, Доле. Чом ти не весела? Чому зажурилась? Наче стара мати, На тин
Чи були ви в Ромні, коли зорі У Сулу, мов намисто, летять. Коли ранки рожево-прозорі Відкривати очей не хотять?.. Чи були у Ромні, коли сонно
Тихо несе свої води Сула Ген, ген від Ромену до самого Псла. Схилилися верби, дрімають човни. Журавлі відлітають, курличуть вони. З кручі високої – дзвони,
Через віки і гомін рубежів Він вистояв, стерпів облогу. І ось в сучасному столітті на межі Він прокладає шлях, свою свободу ********* Це місто вже
Красит небо вечер В тёплые тона, Вновь меня ласкает Лета тишина. Стелятся туманы Над рекой Сулой, Как не восхищаться Этой красотой. Я бы стал пылинкой,
Коли в нашого сусіда, маленького сухенького дідуся, який щоранку з двома ціпками просувався черепашачими кроками до хвіртки, запитували, як здоров’я, він бадьоро відповідав: «На всі