Моє село – моя щаслива доля, Проміння сонячного край, Дитинства світ і юності роздолля, Життя натхненного квітучий рай. Мої стежки водили мене в поле, Де
Позначка: Любов
Зажги свечу…
Зажги свечу и сядь со мною рядом, О жизни мы с тобой поговорим… Согреешь ты меня душой и взглядом И, оказавшись вновь с тобою рядом,
ТАРАС ШЕВЧЕНКО І МОЯ АНДРІЇВКА
Дорогами, якими б я не йшла, Але одну я завжди пам’ятаю – Ту, де маленькою матуся сповила, Родину, дім і соловейка в гаю. Тетяна Іванова
Кобзареві
Кобзар В зажурі тихій, серед площі Кобзар на пагорбі сидить… Каштани в осінь дощ полоще Й Ромен старий неначе спить… А сонні вулиці навмисне Сховали
Пригорнусь до тебе серцем, мій Роменський краю!
Славетний Ромен Зимовий ранок місто осяває. Шевченка пам’ятник стріча гостей. Сула й Роменка сплять під небокраєм. Соборів дзвін. Краса алей. Тут жив кобзар великий Адамцевич.
«РОМЕНУ» ЮВІЛЕЙ
Проходять дні, роки, а навіть – і віки. У вічність відійшли художники, спортсмени… Але живуть про них ще пам’яті рядки В літературно-історичному «Ромені». Йому вже