МОЯ ЛЮБОВ Моя любов, моя печаль, Недоколихана весною. Із павутиння вже вуаль Гойдає осінь наді мною. Чи дійсність, а чи, може, сниться? Туманом стежку затуля.
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
МОЯ ЛЮБОВ Моя любов, моя печаль, Недоколихана весною. Із павутиння вже вуаль Гойдає осінь наді мною. Чи дійсність, а чи, може, сниться? Туманом стежку затуля.
ГОЛОС ІЗ «НЕБЕСНОЇ СОТНІ» З «Небесної сотні» вмить голос долинув, Неначе молитва з небес: «Загинув я, мамо, за рідну Вкраїну, Її захищав, як тебе. Пробач
НЕ РОЗМІНЮЙ ЖІНКУ Не розмінюй, друже, жінку на горілку, Бо ніжне створіння сприйме все не так. Краще піди виріж з дерева сопілку, Заспівай їй пісню
НАЗАД ДОРОГИ ВЖЕ НЕМАЄ Назад дороги вже немає ─ Я вибрала сама свій шлях. Бува нелегко, але долаю, Борюсь до потемніння у очах. Тернистий шлях
Привітання мамі до ювілею Ти проводжала мене рано, Бажала щастя і добра. Я дуже вдячний тобі, мамо, Мене в життя ти привела. Життя моє різноманітне:
БЕРЕЗНЕВА ЗИМА Зима повернулася знову, Засипала снігом стежки. Я з березнем маю розмову: – Чому воно все навпаки? Весни ніби вже дочекались, І сонце прогріло