Так швидко плине час… Кудись спішать хвилини, Мені не наздогнать отой шалений біг… Без десяти – зима… Відчутно щогодини: От-от – і вже сипне на
Позначка: краса природи
Износила платье осень
Износила платье осень: нет уж ярких красок в нём… Сизой дымкой – неба просинь, птиц исчезло стоголосье, солнца луч размыт дождём. . Гнётся голый куст
Осіннє танго білих хризантем
Горить, тремтить окраєць мого саду, О скільки знов невигаданих тем! Я так люблю зітхання листопаду Й осіннє танго білих хризантем. Ворожить вітер, рве пелюстки білі,
Красуня- осінь
Хлюпоче річка про життя, Джерельну воду забирає. Тече в щасливе майбуття, І літо бабине спливає. Дощу у пригорщі налий. Душа вбирає все навколо. Осінню сповідь
Не бійся осені
Не бійся осені. У вічі подивися цій мудрій жінці — то, можливо, ти. Під віями обох — птахи пливуть у висі, до мису всіх надій,
Плече підстав
Плече підстав, і сонце обіллє до невагомості, до лету – до знемоги. Плете нам червень чарівне кольє із конюшини і волошок. Діалоги опали в трави
Як пахне скошена трава!
*** Дзиґарів легка хода… Як пахне скошена трава! Як літо невловимо тане.
Сонця промені наскрізь прорізали ранок
Сонця промені наскрізь прорізали ранок, Обгорнули хмаринки, що високо в небі пливли… Перші тіні дерев уляглися на ганок, Смілі кроки зробивши в цей день із
Вітер хмари полоще…
Вітер хмари полоще в болоті розкислого неба, Розгулялась негода, на землю жбурляє дощі… Ще зігрітись теплом у душі виникає потреба, Загорнутись в обійми й про
День сьогодні — радіти хочеться
День сьогодні — радіти хочеться: заримуй відповідні слова. Небо — кольору пір’я горлиці. На могилах — трава ожива. Озирнись: все не так погано. Скоро, скоро
Відрубали дереволови у ялини вершок
Відрубали дереволови У ялини вершок – до пліч. І гілки, мов гігантські сови, Змахом крил проклинають ніч… Мовчазніють берези і клени – очевидці сумної біди,