Чого там тільки й не було – На ярмарку Іллінському в Ромені Шалені в нас торги були колись, Смішні вистави зовсім без білетів. Дарма собі
Позначка: козак
Шевцов Володимир Семенович
Стан душі – козак Саме такими словами і в доброму гуморі зустрічає у квітні своє 60-ліття лікар-ветсанексперт з 36-річним стажем роботи на ниві ветеринарії Володимир
СТОЇТЬ КУРГАН – РОМЕНЩИНА МОЯ
Летять віки, пройшли по них народи, Зоставсь лиш спомин – сива ковила; В степу курганом, символом свободи, Утвердилась Роменщина моя. Живе там пам’ять волелюбних скитів,
Фотомить історії
На цьому фото зображені останні козаки-старшини роменських дореволюційних сіл. Тоді це був Роменський повіт Полтавської губернії. У центрі – голова Роменського повіту й представник губернської
РОМНИ
Ромни – місто обласного підпорядкування з 1962р., центр району, залізнична станція. Розкинулося на правому березі річки Сули ( лівої притоки Дніпра), біля впадіння в неї
Постать Івана Мазепи на історичному тлі Роменщини
Після укладання у 1686 році «Вічного миру» між Росією та Річчю Посполитою в умовах поділу України на дві частини розпочинається пошук нових шляхів збереження української
ОСТАННІЙ КОШОВИЙ ОТАМАН ЗАПОРІЗЬКОЇ СІЧІ
Золотими літерами до героїчних сторінок історії українського козацтва вписане славне ім’я мудрого діяча, досвідченого воєначальника, відомого благодійника і мецената, останнього кошового отамана Запорізької Січі Петра
Козацькі гучномовки і заклички на патріотичну тематику
Козаки славні на віки! Гурра-гурра! Козакам хвала! Ю.Михно Щоб козацький дух довік панував, щоб козацький дух народ об’єднав, крикнемо дужо: гей, гей, гурра-гурра, козакам хвала,
ПРАЩУР МИКОЛИ ГОГОЛЯ
Могутня, богатирська постать Тараса Бульби – чистий плід фантазії геніального українця, чи все ж образ, підказаний реальністю, переданою в часі спогадами та оповідями рідних або
Повстаньмо разом з батьком Калнишем!
Там, де у Пустовійтівці, в Посуллі, Історією повниться душа. Стоїть над шляхом у тяжкій задумі Велична постать батька Калниша. Де над Сулою стеляться тумани, Де
ПОВЕРНЕННЯ
МИНУВШИНУ ЗАБУТУ ПОВЕРТАЮ. Я знов з тобою , древній град, Землею рідною милуюся святою! Неначе у квітучий Райський Сад Вознеслася душа Покровською горою! До твого
Заповнимо білі плями в біографії отамана!
Вже багато років я не розумію, як дослідники життя нашого земляка Кошового Запорізької Січі Петра Івановича Калнишевського не звертають увагу на достеменну дату його дня
