Я ніколи не був малоросом Я ніколи не був малоросом І в холодній чужій далині Золотим, перезрілим колоссям Україно, ти снилась мені. І куди б
Позначка: Йосип Дудка
Йшла війна народна…
Час швидкоплинний, його не спинити. Все меншає живих фронтовиків. Чим далі в історію відходить Велика Вітчизняна війна, тим величнішими й благороднішими постають люди, що кували
Болісна пам’ять
День 10 серпня 2010 року стане особливо пам’ятним для Параски Семенівни Каливод і Івана Даниловича Стрижка. День, коли збулося сокровенне бажання – побути в місцях,
Земляки у творчості Йосипа Дудки
Пошуки, розвідки, дослідження До животворних криниць, до драматичних життєвих доль односельців та земляків завжди припадала спрагла до добра душа Йосипа Дудки, щоб черпати з них
Землякам-письменникам
Людмилі Ромен Білосніжні світанки за межами білого світу ясним сяйвом зими пломеніють у білих руках. Світло-біла любов білизною пташиного лету серед ясного неба біліє по
Вірші про Роменщину
Вечір на Сулі Туман вже стелиться на лузі, І прохолода верби обійма, Темніє там, на виднокрузі, І наче диха скошена трава. Та річка гріє ще
Роменщина у творах митців
З давніх – давен людям відомо: «дерево життя» – це гілочка, на якій ростуть три листочки. Перший листочок – символ минулого часу, другий – сучасного,
Уроки доброти вчителя й учня
Учительське життя тільки тоді наповнене глибоким змістом, коли є вдячні учні, коли відчуваєш у вихованцях продовження своїх мрій, сподівань, звершень. Нашому талановитому землякові Йосипові Дудці
Уроки доброты
Николай Ничик. Другая упряжка. Кемерово, ООО «Офсет», 2008 г., с. 108-115 Уроки доброты С начала горбачевской перестройки и до сих пор приходится слышать, что, дескать,
Лечу…
Лечу… Все кличе ластів’їний щебіт у той дитячий літокрай. Тож знов лечу, лечу до тебе — моє ти серденько не край. Заглядає подвір’я пустка в