Квадроптих І-а частина: На полі чорнім, де палає й тінь, горить земля від крику і проклять. Серед зірок розсипаних камінь, ніхто не зміг провину приховать.
Позначка: горе
Хвилина мовчання…
Хвилина мовчання…Як дьоготь, розлита… Ковтаємо сльози, бо серце щемить. Розходиться горе чумою по світу, Та, певне, не всім чуже горе болить… Хвилина мовчання… Гірка і
Не вірю
Не вірю, сину, що тебе нема! Не вірю, брате, що пішов назавжди! Не вірю, милий, смерть вона така! Не вірю, батьку, де шукати правди!? Згорає
Переплутались дні і ночі
Переплутались дні і ночі, наче десь за Полярним колом… Сняться сни нам якісь пророчі ті, яких не було ніколи. . Бовдуряччя прийшло на Землю, нищить
Мені приснився ранок без війни
Мені приснився ранок без війни: Проміння тепле в шибку заглядає, І пахнуть медом навіть полини, На вітрі крона яблуні гойдає… Співає пташка пісню, не втиха,
Літо прощається…
Літо прощається з нами. Принишкли в’юнкі спориші. Валізи складає й рукою Згортає сльозу на щоці. Війною пошкоджені крила Від страху і болю тремтять. Не знає