Та я сама, зовсім сама край неба Іду, іду… Прошу тебе — не треба, Не видавай самоті моє горе. Я по життю іду — безмежне
Позначка: філософія життя
Роздуми про кохання, чемність та сублімацію
Сублімація…Втеча Від закону буття, Перемога стареча З присмаком каяття. З відголоском зрадливим: Це чуже, це не наше… Бути надто сміливим – Дурня страдницька чаша. Вчись
Ніч Сварога
Дозволяю, йди крізь мою душу, Хочеш,то спочинь, а ні – транзитом. Зупинятись силою не змушу. Вас багато, де усіх подіти… Залиши, як хочеш, подарунок, А
ЧЕТВЕРОСТИШЬЯ
О, если б я была такой большою, Чтобы могла потрогать облака. Ах, как они плывут над головою. И влагу жизни чувствует рука. * * *
Зона табу
Ну что ж ты, сердце моё, Всё стучишь и стучишь, Всем врагам на зло. Не молчи. Или тебе все равно? Печаль моя несусветная, злая, тупая,
Небесний добродій
Зграя німих сновидінь Безтурботно проходять хвилини, Наче варта між зоряних брам. Щось відверте ніяк не поглине, Все жбурляє мій сон в тарарам. Що завівся, ще