Сублімація…Втеча Від закону буття, Перемога стареча З присмаком каяття. З відголоском зрадливим: Це чуже, це не наше… Бути надто сміливим – Дурня страдницька чаша. Вчись

Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Сублімація…Втеча Від закону буття, Перемога стареча З присмаком каяття. З відголоском зрадливим: Це чуже, це не наше… Бути надто сміливим – Дурня страдницька чаша. Вчись
Дозволяю, йди крізь мою душу, Хочеш,то спочинь, а ні – транзитом. Зупинятись силою не змушу. Вас багато, де усіх подіти… Залиши, як хочеш, подарунок, А
О, если б я была такой большою, Чтобы могла потрогать облака. Ах, как они плывут над головою. И влагу жизни чувствует рука. * * *
Ну что ж ты, сердце моё, Всё стучишь и стучишь, Всем врагам на зло. Не молчи. Или тебе все равно? Печаль моя несусветная, злая, тупая,
Зграя німих сновидінь Безтурботно проходять хвилини, Наче варта між зоряних брам. Щось відверте ніяк не поглине, Все жбурляє мій сон в тарарам. Що завівся, ще
Вставай з останніх сил! Коли натхнення в стані батарейки, Яка підсіла від даремних дій, Коли любов подібна до наклейки, В глибинах серця стерта без надій.