Висота душі Відведений нам вік ми ділим на літа, Йдемо по них, як по щаблях драбини, Щоденні помисли, постійна суєта Не всім шляхи встеляють до
Позначка: Добре побажання
ВО МНОГОМ ВРЕМЯ ИМЕННО ТАКОЕ
Я ВСЕГДА БЫЛ ТАКОЙ Леонову Вячеславу Николаевичу Развязали мне руки и дали мне хлыст, Чтобы я отхлестал, отхлестался. Я всегда ненавидел чужие углы, Потому-то нигде
о.г.с.
Нема дороги для брехні В країну щирого кохання, Де дві душі – одна в одній, Де погляд – вичерпне зізнання. Де тяжкий подих – чийсь
Лисиця та кабан
Кабан По лісу біг розлючений кабан, І кров сочилась із завданих ран. Як можна обвинить його в гріху, Що поломив кущі десь на шляху. Чи
ДО ВЧИТЕЛІВ
І хай нелегка ти, учительська ниво, І труд твій оплачений хай несповна, Та є в тебе, вчителю, те найдорожче, Чого у професіях інших нема. Лиш
Я ЖАРКИХ СПО́РОВ НЕ ЛЮБИТЕЛЬ
Саенко Александру Ивановичу Когда перед тобой скала И замелька́ет: де́ться не́куда, Ты вспомни: е́сть ещё-таки дела… А сомневаться не́когда. Без паники! Я по натуре –