Я коня надійно підкую, Нелегким далекий буде світ. І кнутом по ребрах надаю, Стременами затягну живіт. Запалає в серці з вітру жар. Жде мене останній
Позначка: безсонна ніч
Самотність
Як зірки на небі гаснуть, Так життя моє минає. Чому я така нещасна? Ніхто навколо не згадає. Був чоловік – війна забрала, Сини і дочка
ВСЁ СУЕТА
Команда: -«От винта!» И завертелось, закрутилось. Суета! Ты не поверишь – научилась я летать. А если так, то до мечты рукой подать. Звезду достать И
НАМ БОЛЬШЕ НЕКУДА СПЕШИТЬ
(размышления у полотен В.К. Зосенко) – О чём же мавр поведал кардиналу, – спросила я у Зосенко вчера. Каштановые вечера И мая ароматные рассветы… Нет,
НЕРАФИНИРОВАННАЯ ЛЮБОВЬ
Нерафинированная любовь – не в щёчку поцелуйчик нежный. А вам так хочется любви небрежной. Безумной. Не святой. Или подобной той. Спасите наши души! Влюбиться бы
Моє кохання неземне
Жалю і ревності до болю Хай буде тільки ніжність рук, І правдивість з собою. Моє кохання неземне, Тому воно таке сумне, Але повірте: вічне і