Світ осягнула раптом чорна ніч, Туман вдягнув свої пекельні шати. Можливо я пишу останній вірш, Але не треба браття сумувати. Десятий рік минає у війні
Позначка: Батьківщина
Оця війна думок моїх не вкраде
Оця війна думок моїх не вкраде І не затупить дронами пера. Хоч і в димах цвітуть ще ескапади, Та я любуюсь хвилями Дніпра. Моя весна
Філософія миру справедливого
То що є Мир? Чи тиша порожнечі, де вже не чуть ні музики й пісень? Чи спокій – у ярмі який від втечі, тримає Душу
Філософія загарбницької війни
17 грудня 2024 року Генеральна Асамблея ООН у Резолюції «Про ситуацію з правами людини на тимчасово окупованих територіях (ТОТ) України» в п е р ш
Вірність
Пісня Осінь дні і ночі перелистує, В тихій прохолоді шурхотить… А калина, мов разки намиста, Кетягів схилила повновіть. Як було затишно під калиною, Коли ти
Шляхами Павла Гнідича
26 листопада виповнюється 130 років від дня народження Гнідича Павла Олександровича (1884-1919), фольклориста, етнографа, педагога. Народився Павло Гнідичу м. Полтава. Здобуваючи вищу освіту, юнак закохався
Пам’ятаєш, як ми, щасливі, йшли дорогами крізь роки?
Пам’ятаєш, як ми, щасливі, Йшли дорогами крізь роки? І на двох мали спільні крила, І кохання в серцях носили, І торкалась рука руки… Спільне горе,
Ти подивись…
Ти подивись, яка таки краса! Поглянь, поглянь на вроду незбагненну! Чарівна, – мало сказано, дивись! На милість її дещо потаємну . Свій погляд приверни до
Екзистенція – есенція – субстанція – в сучасних умовах війни
ФІЛОСОФІЯ ВОЄННОГО ЧАСУ ПРЕВЕНТИВ: Війна Людину так змінила, що й не завжди узнати сила: її світогляд, поведінку через «Тривоги» без зупинку, ракетні обстріли цивільних –
Вірш-тавтограма (літера «С»)
Серце стражданням стомилось, Сріблом спорошено скроні, Скільки, скажіть-но, судилось Сльози стирати солоні? Сонячний світ спопелили Спалахи сутінків сивих, Скільки синів схоронили, Сильних, славетних, сміливих… Скільки
Простуєш містом – бабах, бабах
Простуєш містом – бабах, бабах, – ворожі дрони, а чи ракети. Їх ППО наше нищить нах**! А ти складаєш свої «куплети». Римуєш нервом: «ла-ла, ла-ла».
Широка магістраль, б’є вітерець в обличчя
Широка магістраль, б’є вітерець в обличчя. Та старовічний страх казати правду в вічі виходить, наче пес, з обачливих обочин, винюхуючи сенс, мов виснажений гончий. Чи,