Цей вірш я присвячую своїй дорогій. найдобрішій. найніжнішій і наймилішій на світі ЖІНЦІ – МАТЕРІ, Бойко Анастасії Іванівні ( посмертно) Порою хочется так в детство
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Цей вірш я присвячую своїй дорогій. найдобрішій. найніжнішій і наймилішій на світі ЖІНЦІ – МАТЕРІ, Бойко Анастасії Іванівні ( посмертно) Порою хочется так в детство
Я дерево Правди, гіллясте, живуче, стою я на вітрі, квітую на кручі. Ні ворог, ні ворон, лихий і проклятий, співучого віття не зміг обкарнати. Я
Боюсь чужих я “іншомовних” слів, Бува, щоб мову свою я не забула. Ще з молоком я матері відчула Пісень чарівних і колисанок переспів. Боюсь, що
ЧОМУ ПАДАЛИ ГАГАРИ? ПУБЛІКАЦІЯ 2 Чорнобілі, такі – гарні? Поетично-сонетарні! То – гагари невгомонні, статусно є охоронні!?… В.Б. У попередньоу матеріалі (Див. Публікацію 1) йшлося
Слова Надії Карпенко Музика Володимира Момота Земляки ми усі, земляки… Батьківщина мала – наш Ромен. Разом всі зберемося таки І згадаєм когорту імен, З-поміж роду
Стрімко летить час… Здавалося б, ще зовсім недавно відзначалася 10-а річниця створення Роменського земляцтва у Києві, а вже цьогоріч у липні буде 20-річний ювілей цієї